БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

Бюлетень № 1 (3). Січень 2024

Пропонуємо Вашій увазі перший Бюлетень Бюро 2024 року. Тема цього номера - «Пратулинські Мученики 1874-2024».

«…село Пратулин …Адже саме тут прийняли мученицьку смерть послідовники Христа, що належали до Греко-Католицької Церкви, блаженний Вінкентій Левонюк та його дванадцять товаришів». Св. Іван Павло ІІ. Сєдльце 1999 р

24 січня минає 150 років від мученицької смерті 13-ти селян греко-католиків в Пратулині на Підляшші, які не побоялись віддати своє життя за «приналежність до Католицької Церкви у вірності власній східній традиції».

Їхня беатифікація відбулася 06.10.1996 р. в Римі, Папою Іваном Павлом ІІ. Беатифікаційним процесом займалась римо-католицька Сєдлецка Єпархія починаючи з 1918 року

У1997 р.  Синод Єпископів УГКЦ, постановив: «доповнити український церковний календар, святом в честь пам’яті християнського подвигу Пратулинських мучеників (які у 1874 році віддали життя за свою віру й оборону свого храму в селі Пратулин); визначив дату свята 23 січня, і доручив Літургійній комісії укласти відповідні богослужебні тексти».

 В Бюлетені представляємо витяги з важливих церковних документів, які засвідчують велику мужність цих «простих-непростих» людей. У тих часах (друга половина ХІХ ст.) можна просто було стати римо-католиком, або православним, російського зразка, відмовляючись від свої ідентичності, і продовжувати жити. Однак, ні латинські елементи, впроваджувані у наші храми чи богослужіння, ні московські обіцянки не змогли зламати їхнього духу.

За те, як легко, ми греко-католики, сьогодні переймаємо чужі елементи духовності, захоплюємось ними, і тим самим втрачаємо свою ідентичність.

Від нас нині не вимагається кровного свідчення за приналежність до Христової Церкви у східній традиції. Але від нас вимагається поглиблювати, розвивати свою ідентичність. Це і буде найкраще виявлення нашої подяки цим «простим-непростим» селянам, мученикам з Пратулина, і поверненням їм належного місця у нашій Церкві.

Сторінка 1-2 це короткий нарис Пратулинських подій у світлі церковних документів.

Сторінка 3-4 це в основному уривки з проповіді св. Івана Павла ІІ, яку він проголосив в Сєдльцах у 1999 році.  Вони і сьогодні для нас є актуальними.

 

Loading...

(переклад текстів як з англійської так і польської мов – БНРР і сект)

ПС.

Приклади посилань за якими можна більш детально ознайомитись з «Пратулинською тематикою»:
  1. #Ісповідники_віри. 23 січня вшановуємо Пратулинських мучеників;
  2. Пратулинські мученики;
  3. PRATULIN - SANKTUARIUM BŁOGOSŁAWIONYCH MĘCZENNIKÓW PODLASKICH BLOG;
  4. Яка різниця.. Бог один...;
  5. 23 січня – день пам’яті Пратулинських Мучеників;
  6. У Холмі вшанували пам’ять Пратулинських мучеників.

 

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

Copyright © 2022 All Rights Reserved.