БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

ПРАТУЛИНСЬКА РОДИНА

Віртуальна проща до Пратулина

Запрошуємо вирушити у «Віртуальну прощу до Пратулина» в той час, коли підходить до завершення 150-та річниця мученицької смерті Блаженного Вінкентія Левонюка і його 12 Сподвижників. Починається 150-та річниця ліквідації московською владою Холмської греко-
католицької єпархії. Одночасно маємо початок Ювілейного 2025-го року - РОКУ НАДІЇ…

Детальніше:Віртуальна проща до Пратулина

МУЧЕНИКИ З ПРАТУЛИНА

Історія Пратулинських мучеників з нагоди 140-ої річниці з часу їхньої загибелі

 Радуйся, Пратулине!

Бо ти не найменший із сіл і міст під ляських.

З тебе засяяли ті, які за Церкву Принесли життя своє в жертву.

(Кондак Пратулинським мученикам)

Холмська єпархія, яку тепер не знайдете в переліку структур УГКЦ, була заснована за часів Данила Галицького. Спершу єпископство було в Угровську, а в 1240 році Данило переніс його до Холма, де його самого поховали в 1264-ому.

Холмська єпархія була однією з тих, які підтримали відновлення єдності Київської митрополії з Римом у 1596 році, та проіснувала в цій єдності з невеликою перервою (1650 – 1652 рр.) до 1875 року, коли її було насильно ліквідовано. Розмір єпархії та кількість греко-католицьких парафій коливалися залежно від змін кордонів держав. 1772 року Холмська єпископія налічувала 542 парафії, а після приєднання цих земель (вони стали частиною підросійського Польського королівства) до Російської імперії в 1815-му їх залишилося 293.   У 1830 році російський імператор Микола І попри протести розірвав зв’язки холмських греко-католиків з митрополичим осідком у Львові і добився прямого їх підпорядкування Римові.

Детальніше:МУЧЕНИКИ З ПРАТУЛИНА

23 СІЧНЯ – ПАМ’ЯТЬ ПРАТУЛИНСЬКИХ МУЧЕНИКІВ

О. Роман Тереховський

Синод єпископів УГКЦ постановив доповнити церковний календар нашої Церкви “святом в честь пам’яти християнського подвигу Пратулинських мучеників”. Поминати Пратулинських мучеників вирішено 10 січня (за григоріянським стилем — 23 січня).

Пратулинські мученики — 13 греко-католицьких мирян села Пратулин, розстріляних 24 січня 1874 року сотнею царських солдат за відмову передати сільську церкву православному священику.

У 1996 році, причислені папою Іваном-Павлом ІІ до лику блаженних.

Село розташоване неподалік міста Біла в Польщі, яке колись належало до Холмської єпархії греко-католицької церкви.

В результаті трьох поділів Речі Посполитої, Російська імперія поширила свою владу на території Білорусі та Правобережної України, де проживала значна кількість греко-католиків, яких російська влада хотіла бачити православними. Вже у 1787 році була видана постанова про заборону діяльності греко-католицьких друкарень, а в містах і селах зачитувались заклики до греко-католиків переходити у православ’я, обіцяючи грошову допомогу. В разі появи таких бажаючих, до них висилали православного священика та відділ солдат, які мали відібрати храм в греко-католиків та передати їм. В 1794 році імператриця Катерина II ліквідувала греко-католицькі структури на Правобережній Україні, проте далі, за царювання Павла I, репресивні заходи до греко-католиків послабли. В 1800 році він повернув з Сибіру багатьох греко-католицьких священиків та частину відібраних храмів.

Детальніше:23 СІЧНЯ – ПАМ’ЯТЬ ПРАТУЛИНСЬКИХ МУЧЕНИКІВ

Передаємо Вашій увазі нову закладку під заголовком «ПРАТУЛИНСЬКА РОДИНА».

Шановні відвідувачі нашого сайту

Цього року минає 150 річниця від вбивства 13-ти греко-католицьких селян, в парафії Пратулин (Підляшшя), що захищали свою Церкву від московського православ`я.

У 1999 році, відвідуючи Седльце, до якого належить Пратулин, Іван Павло ІІ сказав: «Своєю смертю вони підтвердили відданість Христові в Католицькій Церкві східної традиції» … «Потрібне рішуче свідчення вірності Церкві та відповідальності за Церкву, яка протягом двадцяти століть несла спасіння всім народам і націям та проголошувала незмінне вчення Євангелія.

Детальніше:Передаємо Вашій увазі нову закладку під заголовком «ПРАТУЛИНСЬКА РОДИНА».

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

Copyright © 2022 All Rights Reserved.