Живемо в часах боротьби за привернення уваги людини. У Церкві також появляється така тенденція – «йти нога в ногу з цією світською частиною світу». Це нереально. У Церкві немає таких матеріальних засобів, щоби «виграти» це протистояння. Може все ж таки варто повернутись до джерел і почати по-справжньому вказувати вірним багатство духовного життя у єдності з розумом і емоціями. Вивчаючи «галилейську пропозицію», в основному бачимо діяння на емоції. А емоції потребують нових джерел живлення…