БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

Матеріали конференцій

ДІЯЛЬНІСТЬ НРР ЯК НАСЛІДОК ПОСТМОДЕРНИХ ПРОЦЕСІВ

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри адміністративного та інформаційного права 

Навчально-науковий інститут права та психології 

Національного університету «Львівська політехніка»

 © Парпан Уляна, 2017

              Сучасне стрімке поширення неорелігійних течій та значна зацікавленість ними у суспільстві, а також складність і неоднозначність процесів, що відбуваються у цій сфері, робить необхідним надати відповідь про причини та особливості цього процесу, що дасть можливість, до того ж, з’ясувати характер сучасної релігійності загалом і майбутню релігійну картину світу та України, що визначає актуальність даного дослідження, яке, до того ж, пропонує новий підхід до дослідження неорелігій – як результату прояву постмодерністських тенденцій в релігієтворчому процесі, як відображення соціокультурної реальності тієї епохи, в якій виникає і поширюється нове релігійне утворення, як вплив постмодерної парадигми на релігієтворчий процес, що вказує на наукову новизну даної роботи.

 Розвиток нової релігійності ґрунтується на основних постмодерних принципах – радикальній плюралістичності, еклектизмі, фрагментарності, епістемологічній невпевненості, підпорядкованості технократичним процесам та інших. Успіх світоглядної парадигми неорелігійних утворень пояснюється її узгодженістю із сучасними соціокультурними тенденціями та процесами, зокрема секуляризацією, масовою культурою, глобалізацією, науково-технічним прогресом, що разом можна означити як процеси постмодерних трансформацій.

Детальніше:ДІЯЛЬНІСТЬ НРР ЯК НАСЛІДОК ПОСТМОДЕРНИХ ПРОЦЕСІВ

НОВЕЙШИЕ РЕЛИГИОЗНЫЕ ТЕЧЕНИЯ  В АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ И АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ РЕЛИГИОЗНОМУ ЭКСТРЕМИЗМУ

Наджафгулиев Рафиг Ислам оглы доктор философии по праву 

доцент кафедры «Административной деятельности органов внутренних дел» 

Академии Полиции МВД 

Азербайджанской Республики,  полковник-лейтенант полиции

© Наджафгулиев Рафиг Ислам оглы, 2017

Как известно, за большей частью террористических актов и различного рода конфликтов, направленных на уничтожение людей, сотрясение государств и общества стоят радикальные религиозные группировки. Привлекает внимание тот факт, что террор, экстремизм и сепаратизм, нарушающие общественную и национальную безопасность, преимущественно распространяется на религиозной почве. Особенности исторического развития, географические положение, этнический состав населения создали условия на территории Азербайджанской Республики для распространения различных религий. В разные периоды в той или иной степени на территории Азербайджана распространялись язычество, зороастризм, иудаизм, христианство, ислам и другие верования, которое влияли друг на друга и обуславливали религиозную жизнь.

После восстановление независимости среди других мусульманских стран Азербайджанская Республика смогла продемонстрировать особо деликатное отношение к представителям других религий. Исторически Азербайджан отличался традициями толерантности, религиозно-этнической терпимости. Как справедливо отмечает заместитель председателя Управления мусульман Кавказа Ф. Нурулла в Азербайджане, где большинство населения составляют мусульмане, терпимое отношение к другим религиям и культурам стало образом жизни. Совместное проживание в нашей стране различных национальностей и религиозных конфессий является уникальным примером. На протяжении многих лет мы живем вместе. Это наше богатство. В настоящее время в нашей стране эти богатые традиции сохраняются и успешно продолжаются [1].

Напомним, что политическая власть в СССР приняла достаточно много ограничений в отношении религии. Подобные меры явились условием для распространения искажённых представлений о религии и злоупотребления заинтересованных сторон. 

Детальніше:НОВЕЙШИЕ РЕЛИГИОЗНЫЕ ТЕЧЕНИЯ  В АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ И АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ...

РЕЦЕНЗІЯ НА ПРАЦЮ ІРИНЕЯ КАМІНСЬКОГО «СЕКТИ І НОВІ РЕЛІГІЙНІ РУХИ В ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТАХ»

Протоієрей Ігор Онищук,

референт у справах зв’язків з органами державної влади 

Департаменту зовнішніх відносин УГКЦ в Україні

Патріаршої Курії УГКЦ,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін  факультету №3 Національної академії внутрішніх справ

Україна активно інтегрується у світове співтовариство, розширюючи як офіційні політичні та культурні зв’язки, так і приватні контакти громадян. Для вдосконалення українського законодавства доцільно вивчати й осмислювати закордонний досвід реалізації прав людини на свободу совісті. 

Необхідність права та закону в соціально-політичному житті суспільства обумовлена природою людини та її свободою, яка в громадянському суспільстві може бути реалізована лише як результат суспільного договору. Держава не може бути відокремлена від громадянського суспільства. Держава змінює свою природу таким чином, що у відповідності з правовим полем забезпечує досягнення свободи і справедливості для всіх. 

Співвідношення релігії та права стійке і незмінне в традиційних правових системах. У міру історичного розвитку держав, право і релігія, як соціальні регулятори, все більш відокремлюються одна від одної. Втім, при нормальному перебігу суспільних процесів, право і релігія не протистоять одна одній, а, в певних ситуаціях, здійснюють взаємопідтримку на партнерських засадах. І це зрозуміло, так як в цих системах соціального регулювання виражаються доцільні форми людського спілкування і поведінки. 

Детальніше:РЕЦЕНЗІЯ НА ПРАЦЮ ІРИНЕЯ КАМІНСЬКОГО «СЕКТИ І НОВІ РЕЛІГІЙНІ РУХИ В ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТАХ»

ДО ПРОБЛЕМ КОДИФІКАЦІЇ  ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕЛІГІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та філософії права

Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»

© Токарська Антоніна, 2017

 У час стрімких і складних суспільно-політичних процесів у нашій державі та за її межами роль державних рухів значною мірою приваблює увагу вітчизняних юристів. Причиною цього є переосмислення у сучасних умовах моральних цінностей. Події, нав’язані нам ворожою ідеологією для того, щоб підірвати європейські наміри, – жорсткі, а ідеології – жорстокі.

Церква є потужним соціальним інститутом. Їй належить провідна роль в утриманні морально-духовної рівноваги суспільства. Система канонічного права, що регламентує діяльність і становище релігійних організацій, не є раз назавжди даною. Вона змінюється і, на жаль, не на краще. Оцінка діяльності сект і новітніх релігійних рухів є яскравим підтвердженням цього стану. Неувага до даної проблематики спричинена недооцінкою цього інституту у соціально-правовому регулюванні життя суспільства.

Детальніше:ДО ПРОБЛЕМ КОДИФІКАЦІЇ  ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕЛІГІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ

EUROPEJSKIE STANDARDY PRAW CZŁOWIEKA A PROBLATYKA SEKT; NA PRZYKŁĄDZIE WYBRANYCH ORZECZEŃ ORGANÓW STRASBURSKICH RADY EUROPY: EUROPEJSKIEGO TRYBUNAŁU PRAW CZŁOWIEKA I EUROPEJSKIEJ KOMISJI PRAW CZŁOWIEKА

doktor habilitowany nauk prawnych,  nauczyciel akademicki, 

profesor nadzwyczajny Instytutu Nauk Prawnych Polskiej Akademii Nauk

© Kamiński Ireneusz , 2017

Konstytucja RP stwierdza, że źródłami powszechnie obowiązującego prawa w Polsce obok ustaw, rozporządzeń i aktów prawa miejscowego, są także ratyfikowane umowy międzynarodowe (art. 87- Konstytucji). Niektóre z tych wielostronnych aktów normatywnych (niektóre nie posiadają waloru aktu prawa) dotyczą standardów ochrony wolności sumienia i wyznania: Karta Narodów Zjednoczonych z 26.06.1945 r. - podpisana w San Francisco [2],[1] Powszechna Deklaracja Praw Człowieka ONZ z 10.12.1948 r. - Paryż,[2] Konwencja Międzynarodowej Organizacji Pracy dotyczącą dyskryminacji w zakresie zatrudniania i wykonywania zawodu z 25.06.1958 r. - Genewa, [3] Konwencja (UNESCO) w sprawie zwalczania dyskryminacji w dziedzinie oświaty z 14.12.1960 r. - Nowy Jork, [4] Międzynarodowy Pakt Praw Obywatelskich i Politycznych z 16.12.1966 r. - Nowy Jork,[5] Międzynarodowy Pakt Praw Gospodarczych, Społecznych i Kulturalnych z 16.12.1966 r. - Nowy Jork,6 Deklaracja ONZ w Sprawie Likwidacji Wszystkich Form Nietolerancji i Dyskryminacji z Powodów Religijnych lub Przekonań z 25.11.1981 r. - Nowy Jork,[6] Deklaracja Praw Dziecka z 20.11.1959 r., Konwencja Praw Dziecka z 20.10.1989 r. - Nowy Jork,8 Deklaracja w Sprawie Praw Osób Należących do Mniejszości Narodowych lub Etnicznych, Religijnych i Językowych z 18.12. 1992 - Nowy Jork.[7]

 Jeśli zaś chodzi o umowy wielostronne o zasięgu europejskim, to można tu wymienić: Europejską Konwencję o Ochronie Praw Człowieka i Podstawowych Wolności z 4.11.1950 r. - Rzym,10 Protokół nr I do Konwencji o Ochronie Praw Człowieka i Podstawowych Wolności z 20.03.1950 r. - Paryż,11 Akt Końcowy KBWE z 01.08 1975 r. - Helsinki,12 którego nie wszystkie zapisy posiadają znaczenie prawne.[8]

Детальніше:EUROPEJSKIE STANDARDY PRAW CZŁOWIEKA A PROBLATYKA SEKT; NA PRZYKŁĄDZIE WYBRANYCH ORZECZEŃ ORGANÓW...

НІВЕЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН  ЯК ОДНА ІЗ СТРИЖНЕВИХ ПРИЧИН  ВИНИКНЕННЯ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ і СЕКТ

доктор філософських наук, професор 

завідувач кафедри філософії та політології Львівського державного університету  внутрішніх справ

 

 © Бліхар В’ячеслав , 2017

 Матеріальний світ, опутуючи тисячами ниток відносин людину в суспільстві, нівелюючи тим самим її внутрішнє «Я», що загрожує особистим чеснотам людини і створює дедалі більше перешкод на шляху до її вдосконалення. «Людський світ, мабуть, мав колись серце, яке, схоже, вже не б’ється» [1, с. 418].

Сьогодні, на жаль, простежується поглиблення кризи не лише соціального життя, а, передовсім, кризи формування ієрархії моральних і духовних цінностей. А причини цього криються в сучасному стані розвитку цивілізації, поширенні глобалізаційних процесів тощо. Високий розвиток індустрії, масової інформації, суспільної культури посилюють соціальні зв’язки, водночас руйнують уже усталені традиційні відносини, зокрема сімейні, професійні, спільнотні та ін. Тож у сьогочасних умовах світового «прогресу» людина вже не знаходить захисту у традиційних цінностях та відносинах у рамках особистого духовного розвитку й опиняється в умовах підвищеної залежності від нестабільності державотворення, страху перед неминучістю кризи, невпевненості в особистих силах, урешті, від безвір’я у будь-що. У таких умовах, без сумніву, відбувається знеособлення передусім самої людини, а відтак суспільства і держави. Фактично, нині розвиток людства відбувається у звужених рамках техно-бюрократичного апарату, коли втрачається субстанційний вимір особистого життя. Звісно, ця проблема стосується не лише нестабільності розвитку суспільства і держави, а також мінливості та непередбачуваності в розвитку людини на основі християнського підґрунтя суспільних відносин, що, своєю чергою, трансформується у викривлення державно-церковних відносин загалом.

Детальніше:НІВЕЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН  ЯК ОДНА ІЗ СТРИЖНЕВИХ ПРИЧИН  ВИНИКНЕННЯ НОВІТНІХ...

НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИРЕЛИГИОЗНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ И НОВЫХ РЕЛИГИОЗНЫХ ДВИЖЕНИЙ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ

 кафедра теории и истории государства и права 

УО «Брестский государственный университет имени А.С. Пушкина»

 © Цюга Светлана, 2017

 Республика Беларусь имеет уникальное геополитическое и культурное положение в Европе. На духовную сферу Беларуси оказывали влияние достижения различных культур. В настоящее время религиозный фактор играет большую роль в развитии белорусского общества и вопросы взаимодействия государства и религиозных объединений особенно актуальны. От эффективности государственной политики в этой сфере во многом зависит состояние межконфессиональных отношений, психологический климат и общественно-политическая ситуация в стране. Ведь свобода вероисповедания является одним из фундаментальных прав человека в современном демократическом обществе.

«Для современной религиозной ситуации в Республике Беларусь характерен ряд тенденций. Во-первых, значительно возросло число религиозных организаций. Во-вторых, появилось множество религиозных объединений ранее не известных в нашей стране, в том числе имеющих деструктивный характер. Поэтому правовое регулирование деятельности религиозных организаций сейчас имеет огромное значение» [1].

Детальніше:НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИРЕЛИГИОЗНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ И НОВЫХ РЕЛИГИОЗНЫХ ДВИЖЕНИЙ...

УГОЛОВНО-ПРАВОВАЯ ЗАЩИТА РЕЛИГИОЗНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ЧЕЛОВЕКА В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

кандидат философских наук, доцент

заведующий кафедрой уголовно-правовых дисциплин 

УО «Брестский государственный университет имени А. С. Пушкина»

© Иванчина Ольга, 2017

Современный мир даёт человеку гораздо больше материального комфорта, чем это было столетие назад. Но при этом человек не стал чувствовать себя в большей безопасности. Одной из гуманитарных опасностей современности выступает деятельность новых религиозных движений, которая приводит к деструктивным последствиям как для личности, так и для всего общества. Поэтому проблема религиозной безопасности в настоящее время весьма актуальна даже для высокообразованных людей, так как в техниках вовлечения и психологических манипуляциях адептов используются базовые психологические потребности человека.

Религиозная безопасность включает в себя ряд аспектов:

Детальніше:УГОЛОВНО-ПРАВОВАЯ ЗАЩИТА РЕЛИГИОЗНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ЧЕЛОВЕКА В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ДЕСТРУКТИВНІЙ  ДІЯЛЬНОСТІ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ В УКРАЇНІ

Світлана Якимова 

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри кримінального права і процесу

Навчально-наукового інституту права та психології

Національного університету «Львівська політехніка»

 У резолюції 60/11 від 2005 р. «Заохочення релігійного та культурного взаєморозуміння, гармонії й співробітництва», прийнятій на 43-тьому пленарному засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, акцентується на важливості поваги й толерантності до релігійного та культурного розмаїття у світових масштабах. Діалог і порозуміння між релігіями сприяє мирному вирішенню конфліктів і суперечок, зменшує ймовірність ворожості й насильства [1]. Разом з тим, останнім часом набули поширення у глобальних масштабах численні релігійні організації та рухи, діяльність яких порушує права людини. Відтак, Україна, як держава, що долучилась до відповідних міжнародних зобов’язань, з одного боку - захищає права і законні інтереси релігійних організацій, поважаючи їх традиції та внутрішні настанови; а з іншого – припиняє релігійну діяльність, і, зокрема, у випадках, якщо вона поєднана з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи [2 ]. 

Детальніше:ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ДЕСТРУКТИВНІЙ  ДІЯЛЬНОСТІ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ...

Copyright © 2019. All Rights Reserved.