БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

 Контроль над свідомістю

Це ряд дій впливу, метою яких є знищення справжньої ідентичності особи та заміна її на нову ідентичність – т.зв. культову. Секта перебирає на себе контроль за поведінкою, способом мислення й почуттями своїх членів, одночасно позбавляючи їх вільного доступу до інформації. Вони починають панувати над розумом людей.

Контроль за поведінкою

Це нав’язування людині певних способів поведінки, яких вона мусить дотримуватися у щоденному житті. Контроль за поведінкою може проявлятися по-різному, в т. ч. у вигляді відлучення від друзів, сім’ї, проведенням виховних заходів в умовах ізоляції – на закритих заняттях. Секти організовують час для своїх членів таким чином, щоби можна було легко контролювати їхню поведінку. Часто обтяжують своїх членів великою кількістю обов’язків, щоб вони не мали часу ні на що інше.

В сектах часто застосовується система покарань і заохочувальних нагород. Нагородою за послух і добру поведінку може бути публічна похвала, подарунок або просування на вищий щабель; за непослух і погану поведінку може грозити догана, виконання якихось принизливих робіт або дисциплінарне вилучення з секти.

Існують такі деструктивні групи, в яких рішення щодо вибору чоловіка чи дружини приймає ґуру, поєднуючи в пари тільки осіб із однієї групи. Інколи провідник може наказати розлучитися з чоловіком або дружиною, які не є членами секти. Заборона підтримування контактів з особами, які вийшли із секти, навіть якщо це найближчі друзі чи рідні – це також прояв контролю за поведінкою і контроль за інформацією одночасно.

Іншими проявами контролю за поведінкою є також заборона переступати поріг церкви або питання можливості продовжувати навчання у школі чи вищому навчальному закладі.

Контроль за поведінки проявляється в наступному:

1. Встановлення правил щодо форм щоденної активності особи, тобто того

• де, як і з ким вона може спілкуватися
• як зачісуватися, у що одягатися і який колір одягу носити
• як треба харчуватися, які страви дозволені, а від яких належить відмовитися
• скільки часу можна призначити для сну
• в якій мірі можна бути фінансово незалежною.

2. Вимога максимальну кількість часу призначати для зібрань, під час котрих проводиться ідеологічна обробка або виконуються ритуали.
3. Необхідність погоджувати з керівником кожне важливе рішення.
4. Необхідність ділитися своїми роздумами та відчуттями з тими, хто стоїть вище в ієрархії, та про все їх інформувати.
5. Застосування кар і нагород як техніки модифікації позитивної та негативної поведінки.
6. Жорсткі приписи і правила.

Контроль за інформацією

Контролюючи доступ до інформації, секти не дають можливості своїм членам правильно оцінювати власну поведінку та дії групи. Контроль за інформацією часто починається вже в момент вербування, адже вже тоді приховуються певні факти, аби лише залучити нових членів. Старанний підбір інформації, яка передається, перешкоджає членам секти чітко оцінити ситуацію. Їм говорять тільки те, що вони „готові прийняти”, або тільки стільки, скільки вони „повинні знати”. Часто члени сект представляють багато рівнів „правди” і два види доктрини: „для своїх” і „для чужих”. Люди з-поза групи та початківці знайомляться з менш радикальною версією для „непосвячених”, яка дає туманне уявлення про вірування групи. Надто допитливі новачки часто довідуються, що вони ще не досягли відповідного рівня віри, щоби пізнати всю правду. Таким чином член секти може пізнати й оцінити доктрину групи тільки тоді, коли вже не може все це оцінити об’єктивно.

Повсюдно використовуваним методом контролю за інформацією є блокування доступу до всіх критичних та негативних оцінок на тему групи або доктрини. В деяких сектах просто заборонено знайомитися з будь-якими матеріалами, що не опрацьовані сектою, такими як: газети, журнали, радіо- та телепрограми, дані з Інтернету.

Контроль за інформацією часто проявляється у нагляді за відносинами членів секти з іншими людьми з-поза групи. Від послідовників очікується, що вони будуть шпигувати один за одним, доносячи про будь-яку невідповідну поведінку, про негативні зауваження на тему лідера, доктрини чи самої групи. В деяких сектах підслуховуються телефонні розмови, відкривається кореспонденція.

Контроль за інформацією проявляється в наступному:

1. Обман:

• Умисне приховування інформації
• Фальсифікація інформації, щоб вона була „легша для сприйняття”
• Явна брехня

2. Обмеження доступу або втрата бажання користуватися іншими, ніж запропоновані сектою, джерелами інформації:

• Книги, статті, програми ТБ
• Голоси критики
• Колишні члени секти
• Перевантаження надмірною кількістю обов’язків настільки, щоби ніхто не мав часу думати й шукати додаткової інформації

3. Суворий розподіл інформації та протиставлення тих відомостей, що походять ззовні, тим, що є елементами доктрини групи:

• відсутність вільного доступу до інформації
• диференціація ступеню користування інформацією в залежності від становища, яке особа займає в ієрархії групи

4. Заохочення до шпигування за рештою членів групи:

• об’єднання в „братерські” пари, яке полегшує спостереження і нагляд
• інформування керівника про всі відхилення у сфері поведінки, думок і почуттів
• група спостерігає за всіма справами кожної окремої особи
• про те, хто, що й коли „повинен знати”, вирішує керівництво

5. Пропагування інформації, яка служить доктрині групи, через:

• Газети, журнали, відео- та магнітофонні касети
• Модифікування (видозмінювання) змісту цитат, взятих із інших джерел, або наведення речень, вирваних із контексту.

6. Неетичне використання сповіді:

• Використання інформації про „гріхи” з метою порушення меж ідентичності окремої особи
• Використання – як знаряддя маніпуляції та контролю – інформації про гріхи, які не прощаються і не забуваються.

7. Вимога послуху й підпорядкування

Контроль за думками

Проявляється він, зокрема, в тому, що доктрина групи сприймається як абсолютна „правда” і відповідь на всі проблеми. Контролювання думок полягає у вироблені в особи певних навичок мислення: „Ми – це дорога! Ми – це правда! Ви, що до нас не належите, занапастили себе. Це Ми знаємо, ви ж занурені в невігластво”. Це сприяє баченню світу лише в чорно-білих кольорах, виконанню спрощеного і схематичного поділу на добро і зло, „на нас і на них”.

Багато сект використовують т.зв. „новомову”, тобто власну „спрощену мову” – таємничі символи i зрощення дивних слів. І все це для того, щоби затримати процес мислення. Якщо вдається контролювати слова, якими люди користуються, можна контролювати їхні думки.

Деякі секти вдаються до використання гіпнозу, щоби навчити своїх членів послуху. Практикування медитації з метою втихомирення „поганих” думок, наспівування протягом годин певної мантри – це також прояв контролю за думками. Особа у трансі перестає свідомо й логічно думати. Вона втрачає свідомість і входить у контакт із підсвідомістю. Транс – це не сон, а концентрація уваги. У стані трансу людина особливо піддається всяким видам обробки певною доктрини. Посилання, які сприймаються у стані особливого розслаблення, можуть запасти глибоко у підсвідомість. Існують секти, в яких під впливом гіпнозу маніпулюють спогадами людей, навіть наказують їм пам’ятати щось, чого насправді ніколи не було.

Якщо комусь у голову приходять негативні думки, то це виключно його вина. „Ти не підкорився повністю Богові”, „Неправильно медитуєш”. Таким чином обмежується здатність особи робити тверезі оцінки. Щоби відгородити себе від критичних думок, сумнівів, неспокою чи невпевненості, член секти автоматично починає медитувати. В деяких сектах вважається, що це саме диявол чи сатана сіють сумніви у свідомості послідовників.

Контролювання думок проявляється в наступному:

1. Необхідність прийняти доктрину групи як „Правду”:

• Визнання того, що продукується групою, за „дійсність”
• Мислення в категоріях чорне-біле
• Різкий поділ на добро і зло
• Хто не з нами, той проти нас

2. Використання специфічної „спрощеної мови”
3. Заохочення до такого способу мислення, при якому є місце лише для „добрих” і „правильних” думок
4. Використання гіпнозу з метою викликання змінених станів свідомості
5. Маніпуляція спогадами та введення у пам’ять подій, котрі в дійсності ніколи не траплялися
6. Використання технік затримки думок, які дають можливість „позбутися” сумнівів шляхом блокування „негативних” і допуску лише „позитивних” думок:

• Співи
• Mедитація
• Mолитви
• Повторення мантрів

7. Відкидання критичного мислення і критики. Виключення сумнівів стосовно керівника, доктрини і легальності дій групи.
8. Будь-яка інша система переконань погана, згубна й безпідставна.

Контроль над почуттями

Насамперед обмежує діапазон людських почуттів і змінює їхнє значення, цим роблячи убогою самосвідомість тої чи іншої людини. Секти здійснюють контроль над почуттями людини, не даючи можливості своїм членам зберігати емоційну рівновагу. З одного боку, деструктивні групи вводять своїх членів у прекрасний настрій, обсипаючи емоційними нагородами (найчастіше лестощами), схиляючи цим їх до лояльності та відданості. З другого боку, вони роблять їх залежними від себе, викликаючи страх та почуття вини.

Гнів, туга за домом і ревнощі трактуються як „егоїстичні” почуття. Учасники повинні думати насамперед про групу, а не про себе. Трапляється, що члени різних груп страждають від різних фобій, тобто мають ірраціональний страх перед чимось чи перед кимось. Сильні стани переляку можуть викликати фізичну реакцію: серцебиття, сухість у роті, виділення поту або напруження м’язів. Фобії часто паралізують людей, стримуючи їх зробити те, що їм насправді хочеться, цим позбавляючи їх можливості вибору. Таким чином секти хочуть позбавити людей почуття, що вони повинні покинути секту й жити щасливо. Деструктивні групи для застрашування своїх членів можуть використовувати також страхи, які вже ті раніше мали.

Контроль над почуттями проявляється в наступному:

1. Маніпулювання почуттями та обмеження їх діапазону та різноманітності
2. Створення у кожного члена секти почуття, що у всіх проблемах винен він сам, а не провідник чи група.
3. Постійне збудження почуття вини:

• Провини вписані в ідентичність кожної особи
• Вчинені нею самою (не робить того, що може)
• Вчинені сім’єю
• Вчинені в минулому
• Невідповідні зв’язки
• Думки, почуття, дії

4. Постійне збудження і маніпулювання почуттям страху:

• Страх перед самостійним мисленням
• Страх перед зовнішнім світом
• Страх перед ворогами
• Страх перед втратою шансу „спасіння ”
• Страх покинути групу або бути виключеним з неї
• Страх перед відсутністю визнання

5. Перепади настрою
6. Ритуальне, часто публічне визнання „гріхів ”
7. Викликання фобій: вселяння ірраціонального страху перед виходом із групи і навіть перед ставленням під сумнів авторитету провідника. Особа, що піддається контролюванню розуму, навіть не може собі уявити, що, покинувши групу, зможе вповні використати свої життєві шанси і розраховувати на щасливе майбутнє:

• Не можна бути щасливим і самореалізуватися поза групою
• Вихід із групи може викликати жахливі наслідки: пекельні муки, одержимість демонами, невиліковні хвороби, аварії, самогубство, безумство, перевтілення і т.д.
• Уникання тих, що вийшли з секти, страх бути відкинутим приятелями, родиною
• Відсутність обґрунтованих причин для виходу. З точки зору групи ті, що її покидають, стали „слабкими”, „бездуховними”.

Створення ідентичності члена секти

Секти послідовно маніпулюють тим усім, що складає ідентичність кожної особи, в тому числі системою її цінностей та переконань, а також відносинами з іншими людьми. Застосовуючи контроль над свідомістю, вони позбавляють людину її справжньої ідентичності й надають нову – культову. В результаті такої заміни людина стає залежною від групи. З точки зору психічного здоров’я контроль над розумом (свідомістю) веде до дезінтеграції особистості.

Секти використовують важливі елементи автентичної особистості, щоби створити ідентичність члена секти. Зокрема, зосереджують увагу на ті риси психіки, котрі були сформовані в ранньому дитинстві. В багатьох сектах їх членам говорять, що вони „діти Бога”. Позиція дитини є некритичною стосовно того, що являють собою батьки. Батьки для дитини – особи всемогутні. В сектах особлива увага приділяється буквальному перенесенню лояльності з родини на групу. Треба про це пам’ятати, аби у стосунках із близькою особою зуміти відрізнити цю її культову ідентичність, створену групою, та справжню ідентичність, котрої позбутися неможливо.

В сектах все вирішує група або її провідник. Новачок відмовляється від можливості приймати рішення. Поступово секта створює нову ідентичність особи, яка починає домінувати над справжньою. Це полегшує виконання контролю над членом секти. Існує тенденція до стирання індивідуальних відмінностей. А те, що секта називає вільною волею, є її абсолютним запереченням.

Про маніпуляцію можуть свідчити такі явища:

• обман, психологічна або фізична залежність, ізоляція
• трактування всіх інших Церков або віросповідань як помилкових, неправдивих
• кожна особа в групі підпорядкована іншій
• розірвання контактів із попередніми друзями, сім’єю
• проведення щораз більше часу з людьми, що належать до секти
• таємні зібрання
• переселення в місце, де базується деструктивна секта
• немає відповідей на листи і телефонні дзвінки від найближчих
• невідоме місце перебування близької людини

Зловживання владою проявляється у :

• психічному шантажі
• вимаганні від віруючих величезних сум грошей
• пророкуванні трагічних подій, апокаліпсису
• привласненні майна та заощаджень послідовників
• сексуальному насильстві над своїми послідовниками

Надання нової ідентичності, про що свідчать висловлювання типу:

• „Я не впізнаю мого інтелігентного, симпатичного, люблячого сина”
• „Лідер контролював мою поведінку, думки і почуття”.