БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

Види сект за сферою діяльності

Поняття «секта» виникло давно – з появою і розвитком великих всесвітніх релігій, від яких відділилися в різні часи окремі групи людей, що сповідували свою віру у відмінних від них доктринальних, організаційних і літургійних аспектах. Такі релігійні спільноти, які відділилися від великих релігій, прийнято було називати сектами. Сектами також вважались усі групи, які відкололись від Католицької Церкви.

Для сект характерний більш або менш виражений доктринальний конфлікт із вихідною конфесією. Себе вони розглядають як єдино вірний шлях до спасіння.

В наш час поняття секти втратило своє первісне значення. Після Другої Світової війни появилося дуже багато різних об’єднань людей, які заявляли про своє право на існування, відповідно до велінь їхнього сумління та їхніх вірувань, часто вигаданих або «об’явлених» їхніми лідерами.

Звичайно, шануючи вільну волю і свідомий та добровільний вибір людини, демократичні суспільства приймали і легітимізували існування таких груп.

Чотири види сект

Враховуючи сферу діяльності сект, можна розрізнити їх чотири головні види сект: релігійні, політичні, освітні, бізнесові.

Секти релігійного характеру

Вони є найбільш численними і найпоширенішими. Основою їхнього вчення є релігійна доктрина, яка базується або на Біблії, або на східних релігіях, або на окультизмі, езотеризмі, або на вченнях їхніх засновників чи лідерів. Хоча такі угрупування проголошують виключно духовні цілі, їхні лідери не гребують мати мільйонні прибутки, займатися бізнесом і жити в комфортних умовах -  на відміну від  пересічних членів, яких вони переконують переписати всі свої статки на секту і повністю матеріально узалежнитись від неї.

Секти політичного характеру

Основою їхнього існування є політична доктрина. Для політичних сект характерні крайність і радикалізм. Вони відрізняються від екстремістських крайньо правих і лівих партій та політичних угрупувань тим, що для вербування своїх членів застосовують техніки контролю свідомості. Ціль – здобути владу в державі. З цією метою використовують як легальну політичну діяльність (вибори до органів державної влади), так і силу зброї.

Секти освітнього і терапевтичного характеру

Вони проводять семінари, конференції, на яких, за чималі гроші, нав’язують свою доктрину застосовуючи техніки контролю свідомості. Учасники семінарів стають «просвітленими», отримують відчуття «повноти» та «єдності» з Всесвітом. Психоманіпуляції в таких сектах, як правило, спричинюють психічні розлади, приводять розпаду сімей, а деколи і до самогубств.

Секти бізнесового характеру

Такі секти паразитують на людських слабкостях володіти фінансовими і матеріальними ресурсами. Заманивши обманом і психоманіпуляційними техніками, секта жорстко експлуатує людину, підтримуючи в ній надію на великі майбутні успіхи в бізнесі. Ці секти організаційно нагадують багатоступеневу піраміду, в якій багатіють найвищі ланки за рахунок експлуатації представників нижчих поверхів піраміди. Часто внаслідок психоманіпуляцій і виснажливої праці люди втрачають почуття власної гідності. Вони постійно є фінансово залежними від фірми і завжди є в боргу перед нею за своє утримання тощо.

Через соціальне несприйняття секти діють під прикриттям найрізноманітніших товариств, фондів, салонів відновлення фізичного і психічного здоров᾽я, курсів розширення свідомості тощо. Декларованою їх метою є наука, доброчинна діяльність, піклування про фізичне і психічне здоров᾽я своїх членів тощо. Отож, у багатьох випадках секти не показують свого справжнього обличчя.

( Дошкульні ін-Секти. Клюз Г. Згубні ілюзії. Ред. Заблудовска Й. Домініканський Центр Інформації про Новітні Релігійні Рухи та Секти. Осередок у Гданську)

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

Copyright © 2022 All Rights Reserved.