Розглядаючи окремі критерії еклезіальності, слід завжди пам'ятати що Церква – це не лише сукупність чи об'єднання спільнот інформаційно-євангелізаційних рухів. Еклезіологія, яка розглядає вселенську Церкву як своєрідний союз чи федерацію спільнот, принципово суперечить католицизму,
тобто соборності (І частина с. 6).
В умовах викликів глобалізованого світу ІІІ-го тисячоліття маємо шукати нових засобів євангелізації, бо фактично жодна Церква Сходу чи Заходу не змогла б вижити, якщо би постійно не пристосовувалась до мінливих умов життя. Проте Церква радше захищає від будь-яких несвоєчасних і невдалих змін, вимагаючи, щоб будь-які можливі модифікації були не тільки добре підготованими, але також щоб вони черпали натхнення і узгоджувалися з автентичними традиціями. Тут йдеться не лише про літургійні справи, але й про богословську, духовну та канонічну спадщину (ІІ частина с. 5).
І частина: «Критерії еклезіальності католицьких спільнот»; с. 1-56.
ІІ частина: «Основні критерії діяльності спільнот в УГКЦ»; с. 4-8. «Критерії розпізнавання мирянських об’єднань»; с. 9-55.