БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

3. ҐЕНЕЗА НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ ТА ПРИЧИНИ ЇХ РОЗВИТКУ

Духовні потреби

Новітні релігійні рухи виявляють існування духовних потреб, які Церква, як і інші релігійні інституції, досі не зауважувала або не змогла на них дати відповідь.

Пошук культурної ідентичності

Новітні релігійні рухи можуть виникати і залучати прихильників тому, що люди в часи культурних перемін, які породжують почуття розгубленості, шукають в них власну ідентичність.

Заповнення порожнечі

Багато християн вступають у секти та новітні релігійні рухи в переконанні, що це дозволить їм задовольнити своє прагнення пізнати Святе Письмо, реалізувати потребу емоційних почуттів, стане нагодою до танців і співу та до отримання ясних і чітких відповідей на запитання.

Пошук відповідей на життєво важливі питання

Деякі люди, наприклад у Африці, в релігії шукають захисту перед чарами, невдачами, терпінням, хворобою та смертю. Їм здається, що новітні релігійні рухи займаються саме цими життєво важливими проблеми та гарантують їх негайне вирішення, а особливо дозволяють зцілитися фізично і психічно.

Використання слабкостей нашого душпастирства

Новітні релігійні рухи можуть використовувати слабкі місця душпастирства та життя християнських спільнот. Там, де бракує священиків, такі рухи впроваджують багато сильних "лідерів" та "євангелізаторів", яких готують відносно швидко. Там, де католики не дуже добре знають вчення Церкви, рухи проявляють агресивний біблійний фундаменталізм. Там де "панує зневіра і байдужість синів Церкви, які не в змозі справитись зі своєю місією євангелізації, тому що не дають свідчення послідовного християнського життя, секти активізують великі сили та проявляють величезний динамізм".

Там, де нівелюється автентичне церковне вчення про спасіння, яке можна досягнути лише через Ісуса Христа, про нагальну необхідність Церкви, про невідкладну потребу місіонерської роботи та навернення, там з’являються секти виступають зі своїм власним вченням.

Там, де парафії дуже великі та безособові, секти створюють невеликі спільноти, в яких кожен почувається знаним, оціненим, любленим і особливо важливим своєю роллю для інших. Там, де миряни не мають відчуття причетності до церковного життя, секти призначають їм керівні функції. Там, де відправляння Святої Літургії характеризується холодом і рутиною, секти збираючи натовпи на богослужіннях, під час яких учасники, слухаючи Святе Письмо, вигукують "алилуя" та "Ісус Господь". Там, де інкультурація не вийшла ще за межі початкової стадії, нові релігійні рухи представляють себе як корінні громади та справляють враження добре закорінених у місцевій культурі. Там, де занадто інтелектуальні проповіді не відповідають менталітету вірних, нові релігійні рухи наголошують, акцентують на особистій єдності з Ісусом Христом та чіткому й буквальному виконуванні біблійних наказів. Там, де Церква виступає більше як установа, що має свою структуру та ієрархію, новітні релігійні рухи підкреслюють особистий зв'язок з Богом.

Політичні й економічні причини

У деяких країнах, наприклад, у Латинській Америці, деякі секти протиставляють себе суспільній науці Церкви, особливо в питанні, що стосується захисту бідних і прагнення до цілісного прогресу людини. З числа причин виникнення сект також не можна виключити фінансових чинників. У деяких частинах Африки та Латинської Америки засновники сект дуже швидко розбагатіли.

Методи, які застосовують новітні релігійні рухи

Не всі методи заслуговують на негативну оцінку. Місіонерський динамізм новітніх релігійних рухів, відповідальність за євангелізацію, до якої зобов’язують "новонавернених", використовування засобів масової інформації, концентрація зусиль на визначених цілях - усе це може змусити нас замислитися, як зробити місіонерську діяльність Церкви більш динамічною.

Деякі новітні релігійні рухи послуговуються методами, які суперечать духові Євангелія, тому що не виявляють належної поваги до свободи совісті людини. Зрозуміло, що такі методи мало лише засуджувати. Необхідно створювати душпастирські групи, котрі будуть інформувати та формувати вірних, а також допомагати молодим людям та їхнім сім'ям, що опинилися в такій трагічній ситуації.

Дія сатани

Ми не повинні виключати дії сатани як одної з причин виникнення та розвитку сект і новітніх релігійних рухів, навіть якщо особи, що зазнають його дії, не усвідомлюють цього. Диявол це ворог, який сіє кукіль серед пшениці, коли люди сплять.

Як явище світового масштабу, у Сполучених Штатах Америки новітні релігійні рухи виникли у попередньому столітті, а особливо за останні 40 років. В основному вони походять з протестантизму, але також зі східних релігій або як поєднання елементів релігії та психології. Із США вони були перенесені до Латинської Америки, південної Африки, на Філіппіни та в Європу.

У Латинській Америці новітні релігійні рухи переважно мають християнське походження і зазвичай набувають форму агресії та спротиву проти Католицької Церкви, зводячи наклепи на її апостольську діяльність. Те саме можна сказати про Філіппіни.

В Африці ґенеза новітніх релігійних рухів чітко пов'язана з політичною, культурною та суспільною кризою постколоніальної епохи, з проблемами інкультурації. Тут на перший план виходить характерне для африканців прагнення до зцілення та пошук допомоги у вирішенні життєвих проблем.

У Азії новітні релігійні рухи місцевого походження, здається, не становлять значної загрози у країнах, де християни в меншості; слід побоюватись лише сект, перенесених з Європи та Америки, синкретичні й езотеричні доктрини котрих притягують прихильників, в тому числі й інтелектуалів, обіцянкою відриву від реальності, отримання внутрішнього спокою та просвітлення.

В Європі криза надто секуляризованого і максимально технізованого суспільства, яке переживає наслідки розпаду культури, що вже не визнає однієї системи цінностей та вірувань, сприяє діяльності сект та новітніх релігійних рухів, що походять із США та зі Сходу.

Copyright © 2019. All Rights Reserved.