БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

Доктринальне управління єпископів

Багато нових релігійних рухів притягують католиків, що належать до спільнот, в яких панує доктринальна плутанина або дезорієнтація. Така плутанина може бути наслідком діяльності деяких католицьких богословів, котрі сіють сумніви, або інших людей, що оспорюють деякі інструкції Вчительського Управління; причиною цього може також бути недостатня катехизація або атаки сект.

Незалежно від причини, єпископи повинні пам’ятати, що вони є "проповідниками віри, які приводять до Христа нових учнів, та справжніми, тобто уповноваженими Христом вчителями, що проповідують порученому їм народові правди віри, щоби той в них увірував і застосовував у житті» (Про Церкву, 25). Кожен єпископ повинен це визнати своїм особистим обов’язком та "наполягати вчасно і невчасно" (2 Тм 4,2), навіть тоді, коли наражається на ризик втрати підтримки дезорієнтованої більшості або на напади динамічної та агресивної меншості.

Відповідна катехизація та початкова біблійна освіта

Досвід показує, що новітні релігійні рухи використовують ситуацію ігнорування релігії частиною християн. Тому відповідна катехизація повинна вести до загартування католицької спільноти проти таких перекручень. При навчанні правд віри особливо багато уваги треба приділяти Біблії. Католики повинні добре знати правди своєї віри, щоб могти завжди відповісти тим хто "вимагає від них обґрунтування їхньої надії» (пор. 1 Пт.3,15).

Молитва і релігійні практики

Деякі новітні релігійні рухи притягують прихильників обіцянкою задовольнити їхні потреби на особливі форми молитви і культу. Церква, починаючи з парафії, повинна бути переконаною в тому, що її власні літургійні та культові традиції, якщо вони правильно розуміються, розвиваються і переживаються, повністю задовольняють потреби людської душі.

Містицизм. Мир. Гармонія.

Новітні релігійні рухи обіцюють людям мудрість, мир, гармонію та самореалізацію. Наше проповідування християнства повинно бути проголошенням доброї новини та Божої мудрості, єдності та гармонії з Богом та усім створінням, щастя, яке є земною підготовкою до небесної радості та миру, якого світ неспроможний дати.

У нашому представленні християнства ми не повинні забувати про реальність християнського досвіду. Не досить надавати людям інформацію інтелектуального характеру. Християнство це не комплекс доктрин чи етична система. Це життя у Христі, в якому можна отримувати щораз глибший досвід.

Визнання важливості жестів і символів

Численні новітні релігійні рухи більше значення приділяють емоційній стороні, ніж розумовій. Не надаючи цьому перебільшеної уваги, в багатьох парафіях та культових місцях можна було би з користю оцінити роль тіла, жестів і матеріальних аспектів літургії, а також народних форм побожності.

Живі спільноти

Новітні релігійні рухи притягують християн, оскільки дозволяють їм стати членами живих спільнот. Існування великих розкиданих парафій може стати певною проблемою, якщо не вжити свідомих зусиль для пошуку нових способів діяльності, котрі дадуть можливість кожній особі усвідомлювати, що вона люблена та оцінена, і які дозволять їй відігравати якусь активну роль у спільноті. Церква має сприйматися і відчуватися як спільнота любові та служіння, що творить Євхаристію та нею живе.

Підтримка участі та відповідальності мирян

Це правда, що новітні релігійні рухи розвиваються особливо там, де праця священиків є недостатньою або взагалі відсутня. Але правда також і те, що Церква потребує динамічних мирян, здатних керувати життям спільноти. Надмірний клерикалізм може зіштовхнути мирян на задвірки Церкви і приведе до того, що Церкву будуть сприймати як інституцію, керовану висвяченими бюрократами. Натомість у діяльності новітніх релігійних рухів велику роль відіграє активність мирян.

Обізнаність

Часто новітні релігійні рухи притягують до себе людей, які прагнуть у релігійному житті переживати більш глибокий досвід. Небезпека полягає в тому, що ці рухи дозволяють переживати щось таке, що на першому етапі може бути добре, але пізніше приводить до негативних наслідків. Особи, завербовані такими рухами, можуть повністю відірватися від свого католицького коріння і попри пережитий період зростання можуть опинитися в гіршій духовній ситуації, ніж було спочатку. Тому потрібно сформулювати рекомендації, які дозволяють душпастирям і вірним орієнтуватися в цій важливій сфері. .

Значення єпархіальної програми

Кожна єпархія або група єпархій повинна поставити собі такі запитання:

• Які секти або новітні релігійні рухи на даний час діють на її території?

• Які методи їхньої діяльності?

• Які слабкі місця в житті католицької спільноти цього регіону використовують нові релігійні рухи?

• Яку практичну допомогу може отримати мирянин у сфері духовності й особистої молитви?

• Яким чином єпархіальна і парафіяльна церква намагаються прийти на допомогу тим християнам, які стикаються з матеріальними, суспільними чи іншими труднощами?

• Чи на території єпархії католики живуть Євангелієм, також беручи участь у суспільній діяльності?

• Якого змісту інформацію постачає вірним єпархії державне чи місцеве радіо, преса і телебачення та як на них реагує душпастирство засобів масової інформації місцевої Церкви?

• Чи діяльність нових релігійних рухів на території єпархії створює необхідність проголошення єпископом документа, який був би для вірних провідником у цій сфері.