БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

Через динамічний розвиток новітніх релігійних рухів, пастирі Церкви не можуть обмежитися попередніми формами праці, не присвячуючи цим рухам особливої уваги. Явище новітніх релігійних рухів - це виклик і, водночас, особлива нагода. Церква мусить вірити, що має достатньо засобів, щоби протистояти такій ситуації.

Як сказав Святійший Отець до мексиканських єпископів 12 травня 1990 року, "наявність так званих сект це надзвичайно важлива причина, щоб прискіпливо проаналізувати душпастирську діяльність місцевої Церкви, шукаючи, водночас, конкретних рішень і напрямків діяльності для збереження та зміцнення єдності Божого народу.

У зв’язку з цією ситуацією ви правильно вирішили сформулювати пастирські настанови. Вони є чимось більшим, ніж тільки відповіддю на актуальні виклики, тому що накреслюють дорогу нової євангелізації, а це завдання ще актуальніше тому, що є також конкретним способом поглиблювання віри та християнського життя в ваших спільнотах".
(Кард. Френсіс Арінзе)

«L’Osservatore Romano», польське видання, nr 7 ( 134) 1991, с. 12-16. (Переклад А. Боднар, мовна коректа Л. Козак)