БЮРО КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УГКЦ

У СПРАВАХ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙНИХ РУХІВ І СЕКТ

1.ТЕРМІНОЛОГІЯ

Складна реальність

Існує питання, яка термінологія повинна використовуватися стосовно спільнот, про які йде мова. І це тому, що реальність сама по собі є складна. Ті спільноти значно відрізняються між собою з точки зору конфесії, походження, розміру, способів залучення нових членів, моделей поведінки і ставлення до Церкви, до інших релігійних груп, а також до суспільства. Тут ми обговоримо декілька визначень, за допомогою яких можна охарактеризувати цю реальність.

Секта

Слово "секта" на перший погляд більше підходить для позначення малої групи, яка відокремилася від більшої релігійної спільноти, найчастіше християнської, а її вірування та практики вважаються відхиленням.

Не всюди це слово вживається в однаковому значенні. Наприклад, у Латинській Америці, існує тенденція визначати цим терміном усі некатолицькі спільноти, навіть якщо вони належать до традиційних протестантських Церков. Проте, у тій же Латинській Америці в більш екуменічних середовищах слово "секта" вживають до груп екстремальних і агресивних. У Західній Європі це слово викликає негативні асоціації, натомість в Японії нові релігії, що походять від синтоїзму або буддизму, зазвичай називають сектами, однак, це не є синонімом негативної оцінки.

Новітні релігійні рухи

Використання визначення "новітні релігійні рухи" до таких спільнот є більш нейтральним, ніж "секта". Ми їх називаємо "новітніми" не тільки тому, що вони з’явилися в теперішньому вигляді після ІІ світової війни, але також тому, що вони виникли як альтернатива до офіційних та інституційних релігій та домінуючої культури. Ми визначаємо їх як "релігійні", оскільки вони стверджують, що представляють бачення релігійної чи сакральної дійсності або шлях до досягнення інших цілей, таких як трансцендентні знання, духове просвітлення чи самореалізація, або ж дають змогу своїм членам знайти відповідь на основні питання.

Інші визначення

Стосовно обговорюваних тут рухів та спільнот використовуються також інші терміни, такі як нові релігії, маргінальні релігії, незалежні релігійні рухи, альтернативні релігійні рухи, маргінальні релігійні рухи та (особливо в англомовних країнах) культи.

Яку термінологію варто прийняти?

Поки немає загальноприйнятої термінології, ми повинні намагатися використовувати найбільш неупереджені й точні визначення.

У цьому обговоренні я буду використовувати, як правило, звичне визначення "новітні релігійні рухи", тому що є воно нейтральне та досить загальне, щоб охопити нові рухи протестантського походження, секти, що виникли на основі християнства, нові східні та африканські рухи, а також рухи гностичного та езотеричного типу.

Іван Павло ІІ

«…лише свобода, яка підпорядковується Правді, приводить людську особу до її правдивого добра. Добром особи є перебувати в правді та чинити правду»

(Енцикліка «Сяйво Істини» 84)

 

Андрей Шептицький

«Час воєнний утруднює людині кермуватися вказівками тверезого, ясного розуму, освіченого вірою. Верх беруть почування, вразливість, пристрасть, а з того нерозважні кроки, шкідливі не тільки для одиниці, але і для загалу, для цілої родини, громади й народу. Ця небезпека в положенню так особливо труднім, в якім находиться наш народ, стається прямо грізна»

(Пастирське послання до духовенства про обов'язок перестерігати вірних перед намовами провокаторів та агітаторів)
01.09.1939 р.

Якір

У ранньохристиянському мистецтві якір був символом надії. Згідно з Апостолом Павлом, надія «…для душі є ніби якір, безпечний і міцний...» (Євр. 6:18-19). Якір ототожнюється з Ісусом Христом і хрестом, а також святим Климентієм, папою Римським (мученицька смерть – прив’язаний до якоря та кинутий у море) і святим Миколою (покровителем моряків). Якір, увінчаний хрестом, став символом головної християнської ідеї – Надії на порятунок.

Copyright © 2022 All Rights Reserved.